Про нас

  • Керівництво Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства

Курінський Андрій Борисович - начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства;

 

Ільїн Роман Валерійович - перший заступник начальника управління;

 

Хрустальова Яна Валеріївна - заступник начальника управління;

 

Венгерчук Валентин Степанович - начальник відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу;

  - начальник відділу бухгалтерського обліку, економіки та фінансів;

 

Беркута Володимир Миколайович– начальник відділу лісових ресурсів, технічного забезпечення та охорони праці;

 

  • Господарство та торгівля

Підприємствами управління щороку заготовляється від рубок головного користування 1 500,0 тис.куб.м. деревини, з якої 300,0 тис.куб.м. переробляється в цехах підприємств.

Решта деревини реалізовується споживачам в круглому вигляді. Для забезпечення випуску продукції, яка б відповідала світовим стандартам, на підприємствах управління діє 330 одиниць сучасних деревообробних верстатів, 15 спеціалізованих поточних ліній з випуску обрізних пиломатеріалів та заготовок для європіддонів, три лінії з виготовлення планшетки, ламелі, індустріального, мозаїчного та штучного паркету, 34 сучасні сушильні камери. Виготовляється майже півсотні видів продукції.

Річна реалізація складає більше 1 млн. куб.м. деревини в круглому вигляді.

З метою формування прозорого ринку деревини, орієнтованого на потребу внутрішнього товаровиробника, підприємства управління щоквартально проводять відкриті аукціонні торги з продажу круглого лісу. Деревина, яка не знайшла свого споживача на Україні, експортується іноземним фірмам.

  • Лісистість Житомирщини

Лісистість Житомирщини на сьогодні складає 33% і збільшилась в порівнянні з 1949 роком на 8,1 % ( у 1949 році лісистість становила 24,9 %).

Одним із основних завдань лісівників області є доведення лісистості до оптимального рівня - 37 %, шляхом розширеного відтворення лісів, створення нових лісових насаджень на площах рекультивованих земель, інших нелісових площах.

На підприємствах обласного управління функціонують розсадники, площа посівного відділення яких складає більше 40 гектарів, тепличні господарства, де щорічно вирощується понад 40 млн. штук сіянців деревних та кущових порід, в тому числі сосни – до 31 млн. штук, дуба – до 8 млн. штук.

  • Лісові ресурси

Лісосічний фонд рубок головного користування по Житомирському обласному управлінню лісового господарства на 2016 рік становить всього 1298,1 тис.кубічних метрів, в тому числі:

  • хвойних порід – 772,6 тис.куб.м.;
  • твердолистяних порід – 364,0 тис.куб.м.;
  • м`яколистяних порід – 161,5 тис.куб.м.

З ділової деревини лісоматеріали круглі становлять 852,3 тис.куб.м. З лісоматеріалів круглих пиловник складає 627,5 тис.куб.м., в тому числі :

  • хвойних порід – 534,3 тис.куб.м.;
  • твердолистяних порід – 70,1 тис.куб.м.;
  • м`яколистяних порід – 23,1 тис.куб.м.

Фансировина для стругання всього – 3,2 тис.куб.м. Фансировина для лущення всього – 66,9 тис.куб.м., в тому числі :

  • береза – 41,5 тис.куб.м.;
  • вільха, осика – 25,4 тис.куб.м.
  • Лісова політика

Державна лісова політика України складається з законодавчих, економічних, адміністративних, соціальних та лісогосподарських заходів спрямованих на стале лісоуправління. В Україні національна лісова політика є складовою державної екологічної політики, яка була сформульована у постанові Верховної Ради України “Про Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (1998 р.).

Національна лісова стратегія України базується на наступних принципах:

  • Збільшувати площу земель, вкритих лісовою рослинністю, до оптимального рівня у різних природних зонах;
  • Сприяти збереженню біорізноманіття та підвищенню стійкості лісових екосистем;
  • Забезпечувати продуктивність лісів та якість продукції;
  • Впроваджувати політику сталого лісоуправління із особливою увагою до екологічних факторів;
  • Сприяти агролісомеліорації та лісорозведенню.

Лісове господарство ведеться в згідно з сучасним законодавством України, зокрема з Лісовим кодексом України. Державна лісова політика України спрямована на раціональне використання, збереження та відновлення лісових ресурсів. Основна мета лісової політики полягає у підтримці сталого лісоуправління, суміщенні методів лісокористування з екологічними вимогами, збільшенні площі земель, вкритих лісовою рослинністю, шляхом лісорозведення на еродованих, низькопродуктивних землях; інтенсифікації лісокористування, покращенні економічних умов, створенні мережі заповідних територій, впровадженні системи моніторингу природних ресурсів та довкілля; розробці методів зменшення радіоактивного забруднення лісів.

  • Історія лісів

В житті наших предків – східнослов’янських племен древлян, полян, дреговичів ліси відігравали величезну роль, як місце схову, полювання та інших промислів. Про це свідчить Іпатьєвський літопис: «деревляне занеседоша в лесах». Хвойні та широколистяні ліси ще в часи заснування м.Житомира вкривали всю територію області суцільними масивами, які на півночі розмежовувались болотами. Оселі наших предків – «городища» були острівцями серед лісу, огородженими оборонним валом чи палями.

У лісах водились зубри, олені, ведмеді, вепри, лосі, бобри. Київським князям древляни платили данину «по черне куне от дыма». Предметом безпосереднього споживання, торгу були хутро, мед, ягоди і гриби. Лише поступово серед лісів з’являлись невеликі ділянки полів, про що свідчить «полісся», яке вперше зустрічається в Іпатьєвському літописі у 18 столітті.

Лише наприкінці XV – та у XVI столітті, завдяки посиленню міжнародних зв’язків, розвитку торгівлі, деревообробні промисли поступово розширились. Після Люблінської унії 1569 р. для лісів нашого краю відкрились ринки країн Західної Європи, де на той час площа лісів значно зменшилась. Закінчився період переваги побічних лісових промислів, розпочалась масова лісозаготівля. В 17-18 століттях серед лісових сортиментів, що вивозились у балтійські порти і звідти експортувались на міжнародні ринки, особливе значення набули щоглова деревина та інші суднобудівні матеріали, масова вибіркова заготівля яких призводила до розпорошення корінних високопродуктивних деревостанів і до зміни їх на малоцінні похідні насадження.

З 1765 р. всі казенні заповідні гаї почали називатись корабельними гаями або корабельними лісами. Тут під страхом жорстокої кари заборонялось рубання дерев, придатних для кораблебудування.

На сучасній території Житомирської області протягом всього пошукового періоду було відмежовано декілька десятків корабельних гаїв загальною площею понад 50 тисяч гектарів, частина яких пізніше була відбракована.

Щоб припинити винищення лісів, у 1888 р. був прийнятий лісоохоронний закон – «Положення про збереження лісів», яким обмежувалось право власників розпоряджатись належними їм лісами. Та зупинити подальше зменшення площ під лісами не вдалося.

 

Навесні 1926 р. для вивчення питання лісівництва в Поліссі за маршрутом Олевськ – Білокоровичі - Замисловичі та Івановець - Новоград-Волинський – Житомир, була направлена дослідницька партія Центральної лісової дослідної станції. До складу партії входили майбутній академік П.С. Погребняк, видатний український лісотиполог Д.П. Воробйов та відомий вчений – лісокультурист В.Е. Шмідт. Партія провела надзвичайно корисну дослідницьку роботу, визначила основні напрямки поліпшення стану лісів Житомирщини.

 

Охорона і захист лісів

Захист лісів від шкідників та хвороб – важливий напрямок лісогосподарської діяльності. В зоні інтенсивної лісогосподарської діяльності заходи з попередження розвитку небезпечних хвороб та масового розмноження потенційних шкідників лісу забезпечують охорону та покращення якісного складу лісових ресурсів

Детальніше...

Лісогосподарська діяльність

Лісові культури – це штучно створені лісові насадження, методом висаджування сіянців, саджанців, живців дерев і чагарників чи висіванням їхнього насіння.

Детальніше...


Динаміка лісовідтворення

Роки                                     2008     2009     2010       2011       2012       2013

1.Відтворення лісів, усього га 6607    6131    4760        5496       5620       5694

а) лісовідновлення                 4904   4504     4560        5366       5550       5644

б) лісорозведення                  1703   1627      200          130         70           50


    Пріоритетним напрямком розвитку лісогосподарської галузі на сьогодні є забезпечення розширеного відтворення лісів. 

 Поряд з лісовідновленням лісівники також систематично працюють над питанням збільшення лісистості області, так в першому півріччі створено 50 га нових лісів на землях що раніше не були вкритими лісовою рослинністю, головна мета – збільшення лісистості області до оптимального рівня 36 %.

    Лісорозведення – створення лісових культур на землях, які раніше не були зайняті лісом.

Підприємствами Житомирського облуправління лісового та мисливського господарства в поточному році проведено значні роботи із лісокультурного виробництва. Так, в 2013 році, в цілому по облуправлінню відтворено лісів на землях лісового фонду загальною площею 5644 га при завданні 5500га, що становить 103 відсотки. Із усього методом садіння і висівання лісу створено 3795 га лісових культур в тому числі,  нові ліси складають 50 га. На площі 1899 га відбулося природне поновлення. Крім того, плантаційних лісових культур швидкоростучих порід закладено на площі 20,7 га. В тому числі, восени 2013 року по облуправлінні створено 427 га лісових культур, а також обліковано  657 га площ природного поновлення.

Відповідно до вимог Інструкції з проектування технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів, підприємствами Житомирського облуправління лісового та мисливського господарства проведено осінню інвентаризацію лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення. Інвентаризації підлягало 10 996 га лісових культур, які атестовано за І класом якості – 5619 га (50 %), ІІ класом – 4845 га (44 %),    ІІІ класом – 711 га  (6 %). Фактична приживлюваність лісових культур 1-3 року вирощування становить 89,6 відсотків, що перевищує нормативну (87,6%) на 2,0% . В тому числі, у лісових культур першого року вирощування фактична приживлюваність становить 91,6 %, другого - 90,8%, третього - 86,2%, що перевищує нормативну відповідно на 1,7; 0,9; 3,5 %%.

Переведено у вкриті лісом землі 3741 га лісових культур, з них , по  сосні звичайній – 2699 га, дубу звичайному - 665 га. Ділянки природного поновлення переведено у вкриті лісом землі на площі 1227 га в т.ч. по сосні звичайні 327  га. Підприємствами облуправління в  поточному році вирощено 34 854,6 тис. шт. стандартних сіянців і укорінених живців, що становить   95,2 % до річного завдання   36 600 тис. шт. Разом з тим, посаджено 106,4 га плантацій новорічних ялин з них сосни звичайної – 60,4 га та 46,0 га ялини європейської. чим забезпечено виконання річного плану на 105%. На виконання Галузевої програми розвитку лісонасіннєвої справи на 2010-2015 роки закладено 8,0 га родинних плантацій: 3,0 га сосни звичайної за станом якості – дуже добрий та  5,0 га дуба звичайного – стан добрий. Закладено  га шкілок, плантацій новорічних ялин та інших плантацій. Під природне поновлення залишено площу 1899 га. Всі лісокультурні роботи  виконуються лісогосподарськими підприємствами, при дотриманні вимог лісового законодавства.


Рубки формування і оздоровлення лісів

Рубки формування і оздоровлення лісів спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих  та  інших функцій. 

Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні. Рубки формування і оздоровлення лісів проводяться способами, що не викликають ерозії ґрунтів, пошкодження дерев, які залишаються для подальшого росту, виключають можливість негативного впливу на стан лісів та водоймищ, забезпечують поступове відтворення і формування лісів, близьких до природних, постійне підтримання стійкості деревостанів. 


Рубки догляду 

Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне. Рубки  догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.

  •  Рубки освітлення формують деревостани бажаного складу та густоти,  забезпечують таку участь головної породи в  деревостані, яка відповідає  конкретним  лісорослинним  умовам  та призначенню створюваного деревостану.
  • Рубки прочищення забезпечують склад і рівномірне розміщення  дерев  головної  породи на площі,  формують оптимальну структуру майбутнього деревостану, регулюють кількісне співвідношення окремих порід. 
  • Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах).
  • Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев,  підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування  технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

 

 

Санітарні рубки 

Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Санітарні рубки поділяються на вибіркові та суцільні.


Лісовідновні рубки 

Лісовідновні рубки - комплексні  рубки, які поєднують елементи  рубок  головного користування та рубок догляду для поновлення захисних,  водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів. 


Рубки переформування 

Рубки переформування - комплексні  рубки,  спрямовані  на поступове  перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах  деревостанів  і  поєднують одночасне вирубування окремих дерев  або  їх  груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу.

 

Рубки, пов'язані з реконструкцією 

Рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються із здійсненням   заходів, пов'язаних з штучним відновленням лісів.


Ландшафтні рубки 

Ландшафтні рубки проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків. 


Інші заходи з формування і оздоровлення лісів 

До  інших  заходів  з  формування  і  оздоровлення  лісів належить:  догляд  за  підростом,  за підліском,  за узліссям,  за формою стовбура та крони дерев,  прокладення квартальних просік  і створення протипожежних розривів. 

 

 

Про що можна дізнатися з напису на ділянковому стовпі

 

Мабуть, кожен, кому доводилося бувати в лісі, зустрічався з таким чи подібним стовпчиком. Проте, мабуть не всі знають, яку інформацію він містить.

Ділянкові стовпи відносяться до натурних лісогосподарських знаків і встановлюється при виконанні лісогосподарських робіт на території лісового фонду України.

Розшифрувати ж написи на такому стовпі досить просто. 

 

87-2

 ПРЖ-15

1-1,7

В першому рядочку зазначається номер кварталу  та номер виділу.

В другому  - скорочений напис лісогосподарського заходу, який проводиться, та рік його проведення.

В третьому  -  номер ділянки (якщо такий є) та площа ділянки, на якій проводиться захід.

                          Отже:    87-2          -  квартал -  87, виділ – 2.

                                          ПРЖ-15     -  ПРЖ – проріджування, рік проведення - 2015.  

                                           1-1,7           -  номер ділянки – 1, площа – 1,7 га.

В другому рядку можуть зазначатися скорочені назви таких заходів:

СР – суцільне рубання.

ОСВ – освітлення деревостану.

ПРЧ - прочищення деревостану.

ПРЖ - проріджування деревостану.

ПРХ – прохідне рубання.

СРВ – санітарне рубання вибіркове.

СРС – санітарне рубання суцільне.

ІГР – інші господарські рубання.

ЛК – штучне лісовідновлення(лісові культури).

ПРП – природне поновлення лісу.

 

Лісокультурна діяльність

Забезпечення лісокультурного виробництва якісним посівним матеріалом в тому числі з цінними спадковими властивостями можливе за умови виконання певної системи заходів׃ збір та переробка лісонасіннєвої сировини, його апробація на посівну якість, окремого висівання покращеного насіння у лісових розсадниках та посадка сіянців на лісокультурні площі з метою вирощування в майбутньому продуктивних та біологічно стійких насаджень. 

Детальніше...

На даний моммент по Житомирському обласному управлінню постійна лісонасіннєва база складає площу 4254,1 га, в тому числі׃        

  • лісонасіннєві плантації – 96 га;
  • генетичні резервати – 2906,4 га;
  • постійні лісонасіннєві ділянки – 1141,5 га;
  • плюсові насадження – 110,2 га;

Окрім цього, зберігається плюсових дерев в кількості 273 шт. Це є основою для вирощування садивного матеріалу із покращеними генетичними властивостями при лісовідновленні. Щорічно з об’єктів постійної лісонасіннєвої бази заготовляється близько  50 відсотків лісового насіння від загальної заготівлі насіння.    

Забезпечення лісокультурного виробництва високоякісним садивним матеріалом з цінними спадковими властивостями можливе за умови раціонального використання наявної лісонасіннєвої бази та створення нових її об’єктів. Так, на виконання Галузевої програми розвитку лісонасіннєвої справи на 2010-2015 роки в 2013 році по обласному управлінню атестовано 17 плюсових дерев, додатково закладено 11,0 га лісонасіннєвих плантацій сосни та дуба звичайного. Разом заплановано створити 40 га родиних плантацій та 15 га клонових.


Всього по управлінню посаджено 27,7 га декоративних шкілок в яких зростає близько 172 тис. шт. декоративних рослин. Підприємствами управління постійно оновлюється асортимент декоративних рослин, які використовуються для власних потреб держлісгоспів, а також, враховуючи позитивні тенденції зростання реалізації даного виду продукції, дають додатковий прибуток від його реалізації. В шкільних відділеннях вирощуються саджанці понад 100 видів деревних та чагарникових порід різного віку, форм та видів, зокрема, ялина, туя, ялівець, тис. ягідний, туєвик, магонія, верба Матсудана, форзиція, жимолость, барбарис, бузок, будлея, гібіскус, гортензія, кизильник, церсис та ін. Рослини вирощуються як у відкритому грунті так і в контейнерах, що дає можливість економно використовувати площу а також реалізовувати рослини на протязі вегетаційного періоду. Особливих успіхів в даному напрямку досягло державне підприємство Житомирське лісове господарство, яке одне із перших розпочало вирощування садивного матеріалу в тому числі сіянців основних лісоутворюючих порід із закритою кореневою системою.  В 2013 році лісгоспом вирощено 140 тис. шт. стандартних хвойних та листяних порід у торф'яних заготовках власного виробництва та пінополістирольних блоках.

Крім того, з метою реалізації крупномірного садивного матеріалу, в поточному році Лугинським лісгоспом, Овруцьким спецлісгоспом та Коростенським лісмисгоспом закуплено по одному викопувальному пристрою марки SS330 канадської фірми BAUMALIGHT, які вже було використано на практиці, а саме було реалізовано 700 шт. крупно мірних дерев.     

Як відомо, весняна посадка є більш сприятливою від осінньої, адже грунт має достатньо вологи, тож і приживлюваність лісових культур є вищою. Проте, як показала лісокультурна кампанія 2013 року, терміни посадки бувають дуже стислими і не завжди вистачає часу на доповнення існуючих культур. 

Саме в такий момент особливо згодилась практика здійснювати посадку сіянців із закритою кореневою системою. Коли сіянець знаходиться в торфовому горщику, брикеті, паперовій чи полієтиленовій ємкості його коренева система не пошкоджується і має час для адаптації в іншому невідомому для нього середовищі. Заліснення лісокультурних площ з використанням сіянців із ЗКС особливо актуально в бідних піщаних та супіщаних грунтах, крім того дозволяє продовжити терміни посадки. За такої переваги дана технологія заслуговує уваги, але при цьому має і свої недоліки, адже вимагає тривалого часу та матеріальних затрат для приготування субстрату, заповнення ним контейнерів, висівання насіння, затрати на його вирощування, транспортування сіянців на лісокультурну площу. 

Незважаючи на всі плюси і мінуси такої технології, певні надбання в даному напрямку має ДП «Житомирське ЛГ», яке протягом останніх кількох років займається вирощуванням сіянців основних лісоутворюючих порід, що на початку використовувались виключно на доповнення. Вартість сіянця вирощеного в контейнері по лісгоспу становить 1,34-1,50 грн., тоді як вартість звичайного сіянця по управлінню в середньому – 20 копійок. 

Весною 2013 року в рамках акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» в Станишівському лісництві Житомирського держлісгоспу створені лісові культури сосни звичайної із закритою кореневою системою на площі 1,2 га дали значний приріст, відпад сіянців мінімальний, що вказує на відсутність потреби в осінньому доповненні. Вартість створення 1 гектара культур із закритою кореневою системою в лісгоспі становить 8095 грн., тоді як вартість 1 гектара садінням звичайними сіянцями – 4672 грн. Як видно, створення лісових культур за новітніми технологіями вдвічі дорожче. Але проаналізувавши вартість вирощування культур із ЗКС до періоду переводу їх в покриту лісом площу можна відзначити наступне׃  доповнення відсутнє, при значному прирості культур кратність доглядів можна зменшити більш ніж вдвічі, що в кінцевому результаті дає економічний ефект, тобто всі затрати йдуть лише на початковий етап вирощування культур

 

Розвиток лісової інфраструктури

За останні дев’ять років підприємствами Житомирського ОУЛМГ побудовано лісових автомобільних доріг з твердим покриттям – 389,64 км. За допомогою відповідної спеціалізованої техніки нарощуються обсяги та якісніше здійснюється дорожнє будівництво. Заплановано побудувати в 2016 році лісових доріг з твердим покриттям – 48,4 км та земляного полотна під нові дороги – 65,7 км.

Детальніше...

Підвідомчими підприємствами з березня 2015 року розпочато будівництво нових лісових доріг. По завершенні жовтня місяця загальна протяжність становить 55,4 км на загальну суму 12 078,4 тис.грн., а також зроблено 45,3 км земляного полотна на суму 1 774,0 тис.грн. 

Створення оптимальної сітки лісових доріг слугує економічному розвитку лісових господарств: здешевлюються витрати на проведення робіт, забезпечується доступ до сировинних ресурсів та рекреаційного споживання лісу, а також слугує сприянню сполучення між населеними пунктами.  За будівництвом нових лісових доріг з твердим покриттям майбутнє лісової галузі.

Кадрове забезпечення

Довідка про результати кадрової роботи

Загальна чисельність штатних працівників Житомирського ОУЛМГ станом на 01.09.2014 становить 6353 одиниць, з них лісогосподарські підприємства – 6245 одиниць, Поліський природний заповідник – 108 одиниць, з них 1491 працівник державної лісової охорони.

Детальніше...

На денній формі навчання за направленнями державних лісогосподарських підприємств у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації (коледжі) навчається 131 студент, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 98, ІІІ -ІV рівня акредитації (університети) – 73 студенти, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 67.

Без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації (коледжі) навчається 84 працівники, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 49, ІІІ-ІV рівня акредитації (університети) – 64 працівники, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 59.

В Малинський лісотехнічний коледж під час додаткового зимового набору в 2014 році на заочну форму навчання вступило 23 майстри лісу, з них 10 з ДП «Житомирське ЛГ».

В 2014 році видано 46 цільових направлень для вступу в Малинський лісотехнічний коледж та 2 в Національний лісотехнічний університет.

За період 2012 – 8 місяців 2014 року в державних лісогосподарських підприємств працює 125 молодих фахівців, що отримали освіту за направленнями, з них 6 поступило у вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації (університети), 25 молодих фахівців запропоновано на зайняття вищих посад.

В Укрцентркадриліс за 8 місяців поточного року навчання за професійною програмою курсів підвищення кваліфікації пройшли 70 керівних працівників та спеціалістів, 19 спеціалістів з питань лісової сертифікації, 16 працівників пройшли навчання з охорони праці, 34 керівники нижніх складів та особи, відповідальні за безпечну експлуатацію вантажопідіймальних кранів та безпечне переміщення вантажів, пройшли позапланове навчання з питань охорони праці.

В 2014 році професійну підготовку пройшли 35 майстрів лісу в Малинському лісотехнічному коледжі.

Ще одним приорітетним напрямом в роботі з підготовки кадрів є професійна орієнтація молоді. В області на базі лісогосподарських підприємств і загальноосвітніх закладів функціонує 30 учнівських лісництв загальною чисельністю 622 учні. У 2014 році 53 члени учнівських лісництв вступили до профільних вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.

Інформація про кадрову роботу в 2014 році

В 2014 році мобілізовано 179 працівників державних лісогосподарських підприємств, з них 139 особи продовжують служити. На жаль 2 працівники поклали своє життя за незалежність держави.

Детальніше...

В «Укрцентркадриліс» в 2014 році навчання професійною програмою курсів підвищення кваліфікації пройшли 121 керівний працівник та спеціаліст, 4 спеціалісти з питань лісової сертифікації, 27 працівників пройшли навчання з охорони праці та пожежної безпеки.

Позапланове навчання з охорони праці пройшло 59 працівників нижніх складів і лісокомплексів та 38 лісничих державних лісогосподарських підприємств. Річний план виконано.

В 2014 році професійну підготовку пройшли 35 майстрів лісу в Малинському лісотехнічному коледжі.

На денній формі навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації (коледжі) навчається 131 студент, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 98, ІІІ -ІV рівня акредитації (університети) – 73 студенти, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 67.

Без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації (коледжі) навчається 84 працівники, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 49, ІІІ-ІV рівня акредитації (університети) – 64 працівники, в т.ч. за спеціальністю "Лісове господарство” – 59.

В Малинський лісотехнічний коледж під час додаткового набору в 2014 році на заочне навчання вступило 40 майстрів лісу.

В Житомирський національний агроекологічний університет під час додаткового зимового набору в 2014 році на заочне навчання вступило 11 працівників державної лісової охорони.

В 2014 році видано 46 цільових направлення для вступу в Малинський лісотехнічний коледж:

на базі 9 класів – 32, стали студентами 28 вступників;

на базі 11 класів – 14, стали студентами 7 вступників.

в Національний лісотехнічний університет – 2.

Використання лісових ресурсів

За десять місяців 2015 року підвідомчими підприємствами управління перероблено 298,0 тис.м3 деревини. Виготовлено продукції переробки на суму 262,8 млн.грн.

Детальніше...

Ліміт лісосічного фонду та ресурсів ліквідної деревини на рубках головного користування на 2015 рік встановлено в обсязі 1297,2 тис.м3 з них за січень-жовтень заготовлено 1129,2 тис.м3, що становить 86,0%.

  •  контроль за ефективним використанням лісових ресурсів підвідомчими підприємствами управління;

  •  організація роботи в проведенні відкритих аукціонів з продажу необробленої деревини споживачам внутрішнього ринку, контроль за поставками деревини відповідно укладених аукціонних угод;

  •  з метою запобігання вивозу за межи країни незаконно отриманої деревини організовує роботи по видачі «Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій;

  • контроль за інформаційним та консультативним забезпеченням підприємств управління з питань реалізації лісопродукції споживачам внутрішнього та зовнішнього ринків.

Прес-служба

Керівник прес-служби Житомирського ОУЛМГ - Горай Наталія. Просимо звертатися усіх зацікавлених представників засобів масової інформації з приводу організації співпраці з керівництвом управління чи підприємствами безпосереднього підпорядкування.

Тел.: (0412) 22 49 42

         099 64 67 450

  Електронна адреса: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.